Укр. мова. Другий курс.
Що означають
|
Питання
|
Способи їх вираження
|
Типи
|
Приклади
|
|
П
І
Д
М
Е
Т
|
предмет, про який
щось стверджується або заперечується в реченні
|
питання називного відмінка ХТО? ЩО?
|
- іменники в називному відмінку
- займенники в називному відмінку
- неозначена форма дієслова
- фразеологізми
- власні назви
- синтаксичні або лексичні нерозкладні словосполучення
- речення
|
простий
складений
|
Жайворонки в степу дзвенять.
Я так люблю тебе,
мій краю.
Жити – добро
робити.
Чумацький шлях
рипить над нами.
Багато струмків
дзюркоче по ущелинах.
« І виріс я на
чужині» - ліричний вірш Т.Шевченка.
|
П
Р
И
|
дію або стан
предмета, що про нього говориться
|
що робить предмет? що з ним робиться? хто він такий? що
він таке?
|
- особова форма
дієслова
- інфінітив іноді
з підсилювальними частками
- зрідка –
дієслівними вигуками та звуконаслідуванням
|
простий
|
Дівчина сиділа на призьбі.
Товариство ну
тікати.
Двері на ганок –
рип.
|
С
У
Д О |
- інфінітив з дієслівною зв’язкою
|
дієслівний складений присудок
|
Не поет, хто кидає боротьбу.
|
||
К
|
-дієслово-звязка, іменник, прикметник, дієприкметник,
числівник, займенник, прислівник.
|
іменний складений присудок
|
Андрійко був
ясноокий, кучерявий.Ця недовіра була розтоплена.
Вони були першими.
|
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ
РЕЧЕННЯ
Підмет –
головний член речення, що називає предмет або поняття й відповідає на питання хто?що? за будовою підмети поділяються
на прості (виражені одним словом) і складені (виражені кількома словами): Вітри
з розгону поламали квіти. Багато літ перевернулось, води чимало утекло.
Підмет може бути виражений:
- іменником: Шипшина важко віддає
плоди.
- займенником: Я стужився, мила, за
тобою.
- іншою частиною мови в значенні іменника: Старий
(прикметник) покрикував на волів. Скоро почнуть прибувати поранені (дієприкметник).
За столом у хаті сиділо троє(числівник). Це «добре» (прислівник)
прозвучало дуже тихо.
- інфінітивом: Жити – це постійно
вчитись.
- словосполученням, що узгоджується з присудком
у множині: Серпень з вереснем зустрілися
уранці. Порівняйте: Батько з донькою
вийшли на балкон. Батько з донькою вийшов
на балкон.
- словосполученням з двох займенників: Усі
ми прагнемо миру.
- словосполученням з кількісним значенням: Мільярди
мрій розвіяні у прах.
- фразеологізмом: Бити байдики – улюблена
справа ледарів.
- складною власною назвою: « Так ніхто не
кохав» - перлина інтимної лірики.
Зауважте! Щоб
не помилитися у визначенні підмета, потрібно ставити до нього запитання лише хто? що? Наприклад: Сестрі
подарували польові квіти.
Подарували на хто?що?, а кого?що? У цьому
реченні слово «квіти» виступає в ролі додатка, а не підмета. Порівняємо: На
підвіконні стоять польові квіти.
Присудок –
головний член речення, що називає дію, стан або ознаку діяча і відповідає на
питання що робить предмет? що з ним
робиться?у якому він стані?який він є?хто він такий?що він таке? За будовою
розрізняють простий і складений присудок.
Простий дієслівний присудок може виражатися
дієсловом або фразеологізмом: Любіть
травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня. Важко дихає кінь, він вибивається з
останніх сил.
Зауважте! Простим
дієслівним присудком вважається складна форма майбутнього часу дієслова: Будуть вишні і клени привітно шуміти.
Складений присудок буває іменним і дієслівним.
Складений дієслівний присудок виражається за допомогою двох дієслів: інфінітива та допоміжного
дієслова. Допоміжним дієсловом найчастіше бувають такі слова: починати,
продовжувати, закінчувати, могти, хотіти, мусити, мати, пробувати, наміритися,
уміти, певен, згоден, ладен, рад: Яким чином спокутувати
мушу цю провину? Я не дуже схильний
проповідувати ці ідеї. Семен жваво заходився
ставити хату. Я для тебе рад жити. Він
почав промовляти знову.
Складений іменний присудок виражається за допомогою дієслова-зв’язки та іменної частини:
- дієслово-зв’язка: є, бути, являти,
становити, ставати, робитися, називатися, вважатися і т. под.
- іменною частиною може бути іменник,
прикметник, займенник або числівник у формі називного чи орудного відмінка, а
ще – дієприкметник. Брат став дизайнером.
У нас дід був дуже схожий на Бога. Малюнками
старих дитячих книг здається вже минуле.
Зауважте! Дієслово-зв’язку
у формі теперішнього часу часто пропускають, бо на її місці ставиться тире:
Здоров’я – всьому голова. Це складений
іменний присудок є голова.
Не вважаються складеним дієслівним присудком
два граматично пов’язаних дієслова, якщо кожне із них позначає окрему дію і
виконуються ці дії в різний час: Батько пішов
косити. Батько спочатку пішов, а лише
потім почав виконувати наступну дію – косити. Отже, слово пішов – простий
дієслівний присудок, а косити – обставина мети (з якою метою пішов?)
Цю лекцію я також давала минулого тижня. Зверніть увагу (студенти другого курсу), у таблиці не так детально подано матеріал. Можливо, комусь буде набагато краще опрацювати за другою лекцією. Тут, як на мене, зрозуміліше.
ВідповістиВидалити