Гр. ПТ-19. Укр. мова.

СЛУЖБОВІ  ЧАСТИНИ  МОВИ  ( ПРИЙМЕННИК, СПОЛУЧНИК, ЧАСТКА ).

                         НАПИСАННЯ  ПРИЙМЕННИКІВ.

Складні прийменники звичайно пишуться разом: понад (по+над), поміж, попри, посеред, заради, назустріч, наприкінці, услід.

1.                                   Складні прикметники з першою частиною З (ІЗ) пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поміж, з-посеред.

2.                                   Кілька нових прийменників, утворених від повнозначних слів, пишуться двома і більше словами: згідно з, залежно від, незважаючи на, в результаті (але внаслідок), в силу, у напрямку до, у зв’язку з.

                   Потрібно розрізняти прийменники і префікси.

Прийменники з наступними словами пишуться окремо, а префікси разом або через дефіс. Щоб розрізняти їх, потрібно пам’ятати:

1.     Прийменники ЗІ ( ЗО), НАДО ( НАДІ), ПІДІ ( ПІДО), ПЕРЕДІ ( ПЕРЕДО), УВІ, УВ при іменниках та займенниках не переходять у префікси і завжди пишуться окремо: зі мною, зо мною, уві сні, ув імлі, переді мною. Виняток становлять лише прислівники зозла, зовсім, передовсім, де перші частини префікси і пишуться разом.

2.     Прийменник у реченні відноситься до іменника або особового займенника, якщо він поєднується з іншою частиною мови, то стає префіксом: з гори – з високої гори – глянув звисока; у кімнатах – у двох кімнатах – зустрілися удвох.

3.     Щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу НА ГОРІ, НАГОРІ, треба спробувати вставити в них прикметник. Якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то це прийменник і пишеться окремо: ліг на бік – на правий бік і відкликав товариша набік; струмок збігає з гори – з високої гори і зорі дивляться згори, в день Перемоги – в радісний день і ні вдень, ні вночі.

4.     Деякі сполучення прийменника з іменником відрізняються від прислівників, які пишуться разом, тим, що перші мають при собі додаток у родовому відмінку (кого? чого?) в глиб чого? землі – корінь росте вглиб; з краю чого? села – моя хата скраю.

ПРАВОПИС  СПОЛУЧНИКІВ.

1. Сполучники звичайно пишуться разом: аніж, ніж, отже, тож, також, теж; мовби, немовби, нібито, неначебто, тобто, цебто, щоб, якби, немовбито; абощо, тощо, якщо; притому, притім, причім, проте, зате, затим.

1.     Частина сполучників може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, хоч би, хоча б, коли б, коли б то. У кількох сполучниках перші дві частини пишуться разом, а наступні – окремо: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.

2.     Сполучники з підсилювальними частками пишуться через дефіс: отож-бо, тож-то, тим-то, якби-то, тільки-но.

Розрізнення сполучників та інших частин мови.

Важливо вміти розрізняти складні сполучники теж, тож, якби, якщо, щоб, проте, зате, притому, які пишуться разом і однозвучні поєднання інших частин мови, які пишуться окремо:

1.     Сполучники можна замінити іншим синонімічним сполучником: таж – адже, теж – також, тож – тому, якщо – коли, щоб – аби, проте – однак.

ПРАВОПИС  ЧАСТОК.

Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.

1.     Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, ось коли, он куди, що то за. Разом вони пишуться лише в складі сполучників та інших часток: авжеж, атож, таж, немовби, неначебто. Частки ось, он пишуться лише в словах осьде, онде, але в залежності від вимови, можна писати і окремо.

2.     Разом пишуться частки аби, де, сь, ані, ні, чим, чи, як, що: абихто, хтось, аніскільки, щороку, чим краще, якраз.

3.     Через дефіс пишуться частки казна, хтозна, будь, небудь, бо, но, то, от, таки: хтозна-який, слухай-но, скажи-бо, якби-то, як-от, вивчив-таки. Якщо частка таки стоїть перед словом, яке підсилює, то пишеться окремо: таки вивчив, таки зробив.

4.     Частки, перелічені в попередніх пунктах пишуться окремо, якщо між ними й словами, яких вони стосуються , стоїть інше слово: ніщо – ні про що, щогодини – що дві години, щодо – що ж до, казна-хто – казна з ким, будь-який – будь на якому, іди-бо – іди ж бо, все-таки – все ж таки.

Службові частини мови і однозвучні утворення.

Правило: слова з часточкою ПО пишуться через дефіс, якщо є суфікси ОМУ, ЄМУ, КИ ( по-нашому, по-моєму, по-українськи). Це прислівники і відповідають на питання ЯК? А прийменник із іменником чи займенником пишуться окремо. (По нашому столу, по моєму обличчі, по українському прапору). Відповідають на питання ПО ЯКОМУ? ПО ЧИЄМУ? Вони відносяться до іменників.

Як розрізнити?

По дідовому кашлю вгадували погоду. Я зробив по-дідовому. По нашому сліду бігла кицька. Я вчинив по-нашому. По моєму погляду все було зрозуміло. По-моєму, це не правильно. По українському співу можна впізнати земляків. Ми співаємо по-українському. По маминому голосу я зрозумів, що вона хвилюється. По-маминому буде завжди.

Якщо немає оцих суфіксів, то ми пишемо разом, бо це прислівник і відповідає на питання КУДИ? ЯК? (Углиб , угору, догори). Пишемо окремо, якщо це прийменник з іменником У ЩО? ДО ЧОГО? І до цього слова відноситься іменник чи займенник. (У глиб землі люди пробурили скважину. Він копав углиб. Корінь росте углиб. Ми пішли у глиб боліт. У гору вдарила блискавка. Він стояв і дивився угору. Муха лазила догори. Ми ішли до тієї гори. Ми вийшли надвір. На наш двір хтось кинув яблуко).

Знайти і підкреслити прийменники.

Слово ЩО може вживатися у складнопідрядному реченні як займенник і як сполучник. Займенник ЩО в реченні відповідає на питання і може бути замінений на займенник ЯКИЙ чи інше повнозначне слово, є членом речення (Мені потрібен той, що у серце запав). Сполучник ЩО не відповідає на питання, не може бути замінений на повнозначне слово, не є членом речення ( Він вчинив так, що всі зрозуміли без слів).

Вправа 1

Випишіть словосполучення у три колонки залежно від того, як 

пишуться прийменники: 1) разом; 2) через дефіс; 3) двома і більше 

словами.

( За ) ради миру, ( на) перекір негодам, з (по) за хат, ( із) за лісу, ( на) зустріч бурі, 

( по) серед жит, ( з) за дерев, ( залежно) від обставин, ( з) перед носа, ( по) під 

вікнами, ( на) прикінці відпусток, з (по) під воріт, (з) над річки, (по) за 

село, у (напрямку) до мене, (під) час бою, (в) наслідок чвар, (з) під коліс, 

(по) над хмари, (за) для вас, з (по) між гілля.

Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного сполучення. З цих 

букв прочитайте закінчення вислову давньоримського оратора Цицерона: « Треба 

не тільки опанувати мудрість, а й…»

Службові частини мови.

1.     Прийменник виділено в рядку

А Навколо – ворогів закрадливість лукава.

Б Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як малинове коло.

В Кипариси від ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруги.

Г Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.

Д Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати.

2.     Правильно вжито прийменник в обох варіантах рядка

А відпочити після обіду (по обіді)

Б організувати з ініціативи (по ініціативі)

В надіслати на вимогу (по вимозі)

Г міліція у справах неповнолітніх (по справам)

Д за романом Олеся Гончара (по роману)

3.     Помилково вжито прийменник у варіанті

А заходьмо по двоє

Б наказ по коледжу

В розпис по дереву

Г сходіть по молоко

Д надішліть по адресі

4.     Граматично правильно побудовано словосполучення

А змагання по настільному тенісу

Б при сприянні міністерства

В звернутися по допомогу

Г пропустити із-за хвороби

Д розмовляє на англійській мові

5.     Частки немає в реченні

А Розум за гроші не купиш.

Б Лунають лише пісні солов’їні.

В Тече вода із-за гаю та попід горою.

Г Нехай квітне планета чистотою.

Д Тільки з юних літ мені відкрилась правда.

6.     Через дефіс треба писати всі частки рядка

А дарма/що, іди/но, будь/коли

Б таки/так, тільки/но, будь/як

В все/таки, так/от, аби/що

Г отакий/то, як/небудь, казна/що

Д хтозна/де, хіба/що, будь/коли

7.     Правила правопису частки порушено у рядку

А Щастя не шукають, а таки здобувають.

Б І все-таки нелегко буть собою.

В Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій.

Г О, якби-то я міг повернути неповторную юність мою.

Д Щей для тебе, дівчино, троянди весни розцвітуть.

8.     Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні

А Треба дзвінкий голос мати,що/б добре співати.

Б Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.

В Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.

Г Наша пісня – то/ж душа народу., його сила й можуть.

Д Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.

9.     Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні

А Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить.

Б Що/б не трапилось – будь людиною.

В Що/б там не кричало – біжи й не оглядайся.

Г Що/б не робив – роби добре.

Д Що/б жить – ні в кого права не питаюсь.

10.           Виділене словоє сполучником і його треба писати разом у реченні

А Як/би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.

Б Про що/б не писав поет, він завжди пише про людину.

В Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.

Г Я мушу книжки читати, що/б очі мої не осліпли.

Д Як /би не тис мороз, а весна буде.

11.           Виділену сполуку треба писати окремо в реченні

А Як/би там не було, а комусь належало це перевірити.

Б Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась.

В Як/би ви знали, паничі, як люди плачуть, живучи.

Г Як/би відали ви, які славні були ті суворі, запилюжені хлопці.

Д Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми.