Укр.літ. ГМ-19.

Біографія: Володимир Винниченко

Володимир Кирилович Винниченко (1880—1951) народився 28 липня 1880 р. в Єлисаветграді Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область) в робітничо-селянській родині. У народній школі Володимир звернув на себе увагу неабиякими здібностями, і через те вчителька переконала батьків, щоб продовжували освіту дитини. 
Незважаючи на тяжке матеріальне становище родини, по закінченні школи хлопця віддано до Єлисаветградської гімназії, але він не закінчив її, бо треба було добувати якісь кошти на прожиття. До того ж у старших класах гімназії він був членом революційної організації, писав революційну поему, за яку одержав тиждень «карцеру», і зрештою його виключили з гімназії. 
У 1900 р. у Златополі Володимир екстерном склав іспити за середню школу. Незважаючи на виразне небажання вчителів видати учневі атестат зрілості, під натиском директора гімназії здібний юнак його одержав. Наступного року він вступив на юридичний факультет Київського університету, де створив таємну студентську революційну організацію «Студентська громада». Був ув'язнений як член місцевої організації Революційної Української Партії (РУП). Через кілька місяців Винниченка випустили «на поруки» за браком офіційних доказів у «злочині», але виключили з університету й виселили з Києва без права жити по великих містах. 
У 1902 р. Винниченко заявив про себе як літератор: опублікував твір «Сила і краса» (згодом відомий під назвою «Краса і сила»). Восени, через виключення з числа студентів, Володимира Винниченка позбавлено права на відстрочення військової служби й забрано в солдати. Проте військової служби він фактично не відбував, бо влада, боячись революційного впливу на това-ришів-військових, тримала Володимира під арештом, в канцелярії. Але він, переодягаючись вночі в цивільне, тікав з казарми й віддавав свій час роботі серед київського пролетаріату. 
Цю діяльність було викрито, Володимир мав бути заарештований. Довідавшись від військових товаришів з канцелярії роти про те, що готується арешт, Володимир Винниченко скинув солдатську форму й емігрував до Галичини. Там він працював у закордонних партійних організаціях і час від часу нелегально виїздив до України. У Львові Винниченко брав участь у виданні партійних газет « Праця», «Селянин», писав брошури й книги на революційні теми. 
У 1903 р. при перевозі нелегальної літератури з Галичини до Києва на кордоні Винниченка знов арештовано. Як дезертир і революціонер він був посаджений у військову в'язницю — київську фортецю. За пропаганду серед війська та за дезертирство його мали засудити до військової каторги, а за суто політичне «злочинство» — провіз нелегальної літератури — він мав бути суджений окремо. Після півторарічного перебування у фортеці його звільнила перша російська революція 1905 року (Винниченка звільнено з фортеці через проголошену амністію). Під час ув'язнення він написав низку літературних творів. Повість «Голота» навіть одержала першу премію «Кіевской Старины». 
У 1905 р. Винниченко повернувся під чужим прізвищем в Україну, провадив революційну агітацію серед селян і заробітчан Причорномор'я. З'явилась друком перша збірка оповідань «Краса і сила» — і як реакція схвальний відгук І. Франка.У і 907 р. Винниченко був знову заарештований у Кисві й посаджений в знамениту Лук'янівку (тюрма в Києві, де перебували майже всі видатні члени РУП). Через вісім місяців Винниченка випущено. Довідавшись про те, що має бути засуджений за свою політичну діяльність на каторгу, Винниченко ще раз емігрував. У цей період він написав багато творів на соціальні та етичні теми: «Дисгармонія», «Щаблі життя», «Контрасти». 
У 1908 р. він перебував у Швейцарії, Італії, Франції, наступного року — у Швейцарії, Франції (Парижі). 
Протягом 1910—1913 pp. письменник жив у країнах Європи (Франція, Німеччина, Росія, Галичина, Буковина).
У 1914 р. В. Винниченко повернувся в Україну, перебував на нелегальному становищі.
У 1916р. він перебував у Москві, Петрограді. Видавав журнал «Промінь», переїхав у 1917р. в Україну, став одним з організаторів і керівників Центральної Ради, згодом головою першого українського уряду — Генерального Секретаріату. Після повалення гетьмана П. Скоропадського Винниченко був одним з керівників Директорії — нового уряду Української Народної Республіки. 
У 1918р. був арештований гетьманськими офіцерами. Звільнений від арешту через протест української громадськості. 
Болісні роздуми Винниченка про роз'єднаність українців відбились у драмі «Між двох сил» (1919р.). Він розійшовся в поглядах з більшістю Директорії й уряду, виїхав за кордон. 
У 1920 р. Винниченко приїхав в Україну, але незабаром востаннє залишив її, відмовившись від співробітництва в уряді радянської України. 
У вересні 1933 р. В. Винниченко написав відкритого листа до Політбюро КП (б) У, в якому звинуватив Сталіна та Постишева в голодоморі й масових репресіях проти українського народу. Цей лист викликав різке заперечення на пленумі.ЦК КП (б) У 1933 року, і з того часу творчість В. Винниченка була піддана гонінням: книжки вилучені з бібліотек і знищені, творчість перестала досліджуватися літературознавцями й вивчатися в школі, ім'я письменника або замовчувалося, або при згадках обливалося брудом і трактувалось не інакше як під тавром «буржуазного націоналіста». 
Роки війни підірвали вже ослаблене здоров'я Винниченка. в березня 1951 р. письменник помер, похований на цвинтарі Му-жена поблизу Канн у Франції. 
ОСНОВНІ ТВОРИ: 
Збірка «Краса і сила», романи «Заповіт батьків» «Записки кирпатого Мефістофеля», «Слово за тобою, Сталіне'» перший український науково-фантастичний утопічний роман «Сонячна машина», драми «Великий молох», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Брехня», «Між двох сил», «Гріх».

Володимир Винниченко «Момент»

1.У творі В. Винниченка запис «Із оповідань тюремної Шехерезади» є
А епіграфом
Б присвятою
В підзаголовком
Г першим реченням
Д останнім реченням

2.За жанром твір «Момент» В.Винниченка

             А оповідання

             Б новела

             В повість

             Г роман

            Д легенда

3.Твір «Момент» написаний у стилі

А символізму

Б імпресіонізму

В експресіонізму

Г неоромантизму

Д футуризму

4. Шахерезада у творі – це

А панночка

Б жовнір

В контрабандист

Г кузька

Д в’язень- оповідач

5. Твору «Момент» не властива композиційна особливість

       А динамічний сюжет

       Б наявність діалогів

       В розповідь від третьої особи

       Г напруженість у розгортанні подій

       Д використання пейзажних замальовок

6.     Тема твору

А ризиковане життя контрабандистів

Б труднощі нелегального перетину кордону

В утеча революціонера й панночки за кордон

Г короткочасна любов у ризикованій ситуації

Д життя українців на початку ХХ століття

7.     Прочитайте рядки: Я схопив край її сукні, поцілував і випустив. Вона тихо пішла, а я сидів, і в мені з мукою щеміло щастя…Хто вона, де вона, й досі не знаю, але я завжди ношу її в душі.

Ці рядки є частиною

А експозиції

Б зав’язки

В розвитку дій

Г кульмінації

Д розв’язки

8.     Прочитайте рядки: Ліс ніби помирився з нами й не дивився так вороже і суворо; дуби із співчуттям поглядали на нас згори; оголені берези несміливо визирали з-за них і посміхалися білим гіллям.

У цих рядках використано

А інверсію

Б фразеологізм

В персоніфікацію

Г синоніми

Д алегорію

9.     Незаймана природа й прекрасне життя  протиставляється людській моралі як чомусь протиприродному, обтяженому умовностями в реченні

А Не дивись, нам не треба ховатись, у нас немає незаконно роджених, у нас немає моралі, ми маленькі, здорові, чисті циніки.

Б Старі товсті дуби, широко розставивши руки-віти, ніби приймали нас у свої зрадливі обійми.

В Стрункі берези, білі, мов оголені до пояса, соромливо стояли між дубами і ховалися за ними.

Г Дорога наша стояла порожньою і далеко там вливалась, наче бура річечка, у зелене море хлібів.

Д Тут не було вже білих беріз, не було метеликів, земля була вогка, чорна, вкрита гнилим листям та безліччю маленьких гілочок, які хрускали під ногами.

10.                       У творі «Момент» В.Винниченко порушив проблему

А справедливості за будь-яких обставин

Б плинності життя і щастя людини

В легковажності випадкових стосунків

Г екології довколишнього світу

Д еміграції українців на Захід

11.                       Події у творі розгортаються в такій послідовності

А переодягання у свитки й брилі – розмова з панночкою в клуні – перебігання смуги кордону – переховування в полі

Б переховування в полі – розмова з панночкою в клуні – переодягання у свитки й брилі – перебігання смуги кордону

В перебігання смуги кордону – розмова з панночкою в клуні – переодягання у свитки і брилі – переховування в полі

Г розмова з панночкою в клуні – переодягання у свитки та брилі – перебігання смуги кордону – переховування в полі

Д розмова з панночкою в клуні – переодягання у свитки та брилі – переховування в полі – перебігання смуги кордону

12.                       Прочитайте рядки

Сама настояща, юродська панна, у гарненьких черевичках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах, із здивовано направленими на мене очима. А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі.

Цей уривок є

А реплікою з діалогу

Б авторським роздумом

В ліричним відступом

Г портретом героїні

Д фрагментом пейзажу