ЗНО. Підготовчі курси.

Теза сформульована в темі твору.

Як показує практика ЗНО, поки що переважали саме такі теми – з уже сформульованою тезою. Учень має погоди­тися з нею або заперечити її. У першому випадку можна почати з чогось на кшталт:

• Я цілковито згоден із тезою, запропонованою для роздуму …
• Я підтримую думку, висловлену в назві твору …
• Важко не погодитися з тезою, запропонованою для роздуму …

У другому випадку початок буде такого типу:

• Мені здається, теза, запропонована для роздуму, по­милкова.
• Я хотів би довести протилежне твердження: …
• Я хотів би спростувати запропоноване твер­дження …
• Не можу погодитися з думкою, яка звучить у назві твору.
• Я вважаю інакше: …
• Я не підтримую точку зору, висловлену в назві тво­ру …

То як сформулювати тезу:

1. Уважно прочитати й осмислити назву твору.
2. Вирішити, чи ви погоджуєтеся з тезою, чи спросто­вуєте її.
3. Якщо це цитата й ви впевнені, що точно знаєте, хто її автор, додати невеликий коментар.
4. Спробувати переформулювати тезу своїми словами.
5. Не забути про обов’язкові вирази, потрібні для ви­раження власної думки.

Розгляньмо конкретні приклади – кілька тем по­передніх років на ЗНО, які пропонують уже готову тезу.

Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш

1. Із думкою, запропонованою в назві твору, я цілком згоден. Вважаю, що, справді, людина повинна цінувати те реальне й близьке, що вона має і що її оточує, а не жити примарними мріями.

2. Я не можу погодитися з тезою, запропонованою для роздуму. На мою думку, лише з мрією людське життя на­буває сенсу й повноти.

До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле

Навряд чи хтось буде заперечувати слушність думки, запропонованої для роздуму. На моє переконання, знати минуле, вивчати його помилки та здобутки просто не­обхідно для того, щоб упевнено рухатися в майбутнє.

Ніщо не звеселяє душу людини так, як споріднена праця

Безперечно, великий український філософ Григорій Сковорода мав рацію, коли говорив про значення спорідне­ної праці для життя людини. Я вважаю, що улюблена ро­бота, справді, дає людині задоволення, робить її життя змістовнішим і радіснішим.

Учнів варто попередити, що тема з уже сфор­мульованою тезою може мати вигляд афоризму. Як бути, коли випускник не впевнений, що правильно зрозумів його? Пояснюємо, що в такому разі, фор­мулюючи тезу, потрібно обумовити: «Запропонова­ну для роздуму думку я розумію так: …» – і доводи­ти своє твердження, своє розуміння, своє бачення. Для ілюстрації пропоную дві наступні теми.

Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця

    Тему твору, запропоновану для роздуму, я розумію так: найголовніше в людині – це її серце, тобто доброта, чуйність, співчутливе ставлення до ближніх. Я вважаю, що це правильно. Мабуть, моя думка із цього приводу не оригінальна: справді, нас роблять людьми любов і добро­зичливість, без них чудова зовнішність і великі статки схожі на міцну шкаралупу трухлявого горіха. Кому такий плід потрібен?

Ми – це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних

Афористично сформульовану тему твору, мені здається, треба розуміти так: кожен із нас неповторний у своїй індивідуальності, кожен становить собою своєрід­ний унікальний всесвіт. Безперечно, це правильно. Особи­сто я вважаю, що потрібно вірити в себе як самоцінну осо­бистість, не боятися мати власну точку зору і, звичайно, поважати думки й права інших.

2. Тема твору – дилема (вибір із двох варіан­тів).

Для формулювання тези до теми такого типу існує кілька можливих способів.

• Стати на бік однієї із частин дилеми (найлегше й найочевидніше).
• Запропонувати свій (третій!) варіант.
• Об’єднати дві точки зору.

Тепер ілюструю прикладами. В одному зі збірників тестів до ЗНО попередніх років була така тема: «Що визначить подальшу долю людства – віра в силу людського розуму загалом чи віра в окрему особистість?»

Якщо учні доводять істин­ність однієї з думок, викладених у назві, то їхні твори починалися приблизно так:

«Я вважаю, що подальшу долю людства визначить віра в колек­тивний людський розум», «На мою думку, життя суспільства визначають вчинки й досягнення окре­мих особистостей».

Хто не погоджується з обома твердженнями, може написати:

«Я переконана, що ні людський розум загалом, ні окрема осо­бистість не здатні визначити майбутнє (як і мину­ле, й сучасне) людства, – усе в руках Божих».

А можна поєднати дві протилежності, закладені в дилемі. Ось так:

«Людська спільнота складається з одиниць. Це означає, що індивідуальні риси, зокрема й розум кожного, – важливі. Я вважаю, що віра в окре­му особистість як складник колективного розуму – оптимальний шлях для розвитку людства».

Коли обидва судження ди­леми слушні, треба так і писати:

«Не варто проти­ставляти ці дві точки зору. Мені здається, вони оби­дві містять раціональне зерно». 

Сміливість – це успадкована риса чи її можна виховати?

Навряд чи доцільно, говорячи про риси характеру, про­тиставляти спадковість і виховання. Мені здається, ці обидва чинники важливі у формуванні сміливості.

3. Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформулювати самому.

Мова не йде про запитан­ня, які фактично містять у собі відповідь, ось як, на­приклад:

«Чи погоджуєтеся Ви з думкою про те, що чим людина освіченіша, тим вона вільніша?»

Тут усе просто: погоджуєтеся або ні. Інакша ситуація: запитання відкрите, воно не містить відповіді й не натякає на неї. Тут потрібно виявити справжню са­мостійність мислення й сформулювати власну тезу.

Що таке покликання?

На мою думку, покликання – це справа, без якої ти не можеш жити. Ти розумієш, що знайшов себе, своє призна­чення, сенс життя врешті-решт. Таке відчуття, я впев­нений, може дати людині лише робота за покликанням.

Старшокласники часто лякаються самого запи­тання «Що таке … ?» Кажуть, що можуть відповісти лише одним реченням, а треба ж писати більше. У цьому разі можна застосувати та­ку модель: у першому реченні сказати про склад­ність запропонованого для роздуму поняття або про його різне сприйняття людьми, або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння. Це може мати такий вигляд.

Що таке кохання?

Звичайно, кожна людина має індивідуальне сприйнят­тя й розуміння кохання, однак загальноприйнятою є дум­ка, що це почуття сердечної прихильності, яке виникає між двома людьми різної статі. Я вважаю, що справжнє кохання ґрунтується на абсолютній довірі й бажанні ща­стя своєму обранцеві.

Що таке совість?

Загальновизнаним є таке значення поняття «со­вість»: це почуття моральної відповідальності за свою по­ведінку перед самим собою й людьми. На мою думку, якщо ти відчуваєш сором за свої не дуже гарні вчинки, то це і є совість.

Що таке милосердя?

Якщо зазирнемо до тлумачного словника, то прочи­таємо приблизно таке визначення поняття «милосердя»: співчутливе ставлення до людей. Я вважаю, що милосердя. – це допомога іншим.

4. Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези.

Цей варіант ча­стково схожий на попередній, однак він трохи зву­жує поле пошуків вдалого формулювання тези. На­приклад: «Дружба в моєму житті». Ця тема вуж­ча за питання «Що таке дружба?» Фактично в ній уже окреслені орієнтири для тези:

«Дружба в житті кожної людини, думаю, посідає важливе місце. І я не виняток: друзі допомагають мені відчувати себе потрібним, підтримують у різних життєвих ситуаціях».

Тема такого типу може бути сформульована й запитанням: «Яка роль дружби у вашому житті?»

Якщо ж тема – називне речення, яке не дає жод­них орієнтирів, потрібно самому поставити запи­тання, яке подобається, і дати відповідь на нього – це й буде теза. 

НАПИСАННЯ  СКЛАДНИХ  СЛІВ

Складними називаються слова, утворені шляхом поєднання двох і більше основ.

Разом пишуться складні іменники, утворені:

-         за допомогою сполучних –О, -Е, -Є (лісосмуга, життєпис, овочесховище);

-         без сполучних голосних поєднанням дієслова у формі наказового способу або кількісного числівника з іменником (пройдисвіт, п’ятиденка);

-         як складноскорочені слова (Укргаз);

-         з першими частинами –ПІВ, -НАПІВ, -ПОЛУ (пів’ящика, полудень);

-         з першими частинами –АВІА,-АВТО,-АГРО,-БІО,-ВЕЛО,-ВОДО,-ГАЗО,-ГЕО,-ГІДРО,-ЕКСТРА,-ЕЛЕКТРО,-ЗОО,-КІНО,-КОСМО,-ЛЖЕ,-МАКРО,-МЕТЕО,-МІКРО,-МІЛІ,-МОНО,-МОТО,-НЕО,-ФОТО,-РАДІО,-РЕНТГЕНО,-СОЦІО,-СТЕРЕО,-СУПЕР,-ТЕЛЕ,-ТУРБО,-ФОНО( авіамотор, фонограма).

Через дефіс пишуться складні іменники:

-         утворені без сполучних голосних, які позначають близькі або протилежні за змістом поняття(дочки-матері);

-         державні посади, військові, наукові звання (прем’єр-міністр, генерал-майор);

-         власні імена і географічні назви( Квітка-Основ’яненко, Пуща-Водиця);

-         назви сторін світу і рослин( зюйд-вест, буркун-зілля);

-         одиниці виміру(вольт-секунда);

-         з першими частинами –ВІЦЕ, -ЕКС,-ЛЕЙБ,-МАКСІ,-МІНІ,        -ОБЕР( віце-адмірал, екс-прем’єр).

Разом пишуться складні прикметники, утворені:

-         від складних іменників, які пишуться разом( залізобетонний);

-         з двох або більше частин, у яких основний смисл передається останнім словом( складнопідрядний, сліпоглухонімий);

Через дефіс пишуться складні прикметники:

-         утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс( віце-адміральський);

-         утворені з прикметникових основ із сурядним зв’язком (між ними можна поставити сполучник –І) (північно-східний);

-         з першою частиною, яка закінчується на –ИКО, -ІКО (історико-педагогічний);

-         з першою частиною –ВІЙСЬКОВО,-ВОЄННО (військово-повітряний), але військовозобов’язаний, військовополонений;

-         які означають додаткові відтінки якості, кольору, поєднання двох і більше кольорів( гіркувато-кислий, світло-рожевий), але жовтогарячий;

-         в яких повторюються ті самі або споріднені слова( жовтий-жовтий, сама-самісінька).

Вправа 1

Напишіть складні слова разом або через дефіс.

Мото/бол, гео/політика, світло/водо/лікарня, льодо/став, ліжко/диван, експорт/імпорт, лже/науковий, зерно/бобові, вокально/інструментальний, дво/вуглекислий, чорно/зем, перекоти/поле, нео/логізм, космо/дром, газо/провід, член/кореспондент, іван/чай, людино/день, універ/сам, нар/суд, лейб/гвардійський, соціал/демократичний, науково/дослідний, російсько/український, авто/генератор, біо/ритм, водо/постачання, двохсот/річчя, зайди/голова, сильний/пресильний, чорно/земний, само/хідний, міні/спідниця, лейб/гвардія, тонно/кілометр, теле/радіо/центр, ново/будова, Держ/пром, сріблясто/сірий, шлако/блочний, хіміко/технологічний, гідро/станція, електро/лічильник, буркун/зілля, обер/майстер, супер/зірка, термо/установка, семи/тонка, пів/місяця, воєнно/промисловий, жовто/блакитний, пів/Харкова, пів/Європи, зоо/магазин, екстра/клас, лже/наука, сама/самісінька, насичено/червоний, макро/економіка, мета/фізика, тонно/кілометр, метео/зведення, псевдо/культура, рентгено/скопія, стерео/програвач.

Виберіть шість будь-яких слів і складіть з ними речення.

Написання складних слів.

1.     Разом треба писати кожне слово рядка

А військово/ спортивний, військово/полонений, міні/маркет

Б сільсько/господарський, теле/апаратура, радіо/передача

В садово/городній, івано/франківець, високо/ефективний

Г кисло/молочний, правдо/подібний, контр/адмірал

Ґ м'ясо/молочний, псевдо/вчений, давньо/український

2.     Разом треба писати кожне слово рядка

А задньо/язиковий, кам’яно/вугільний, прямо/лінійний

Б прямо/протилежний, людино/знавство, синьо/окий

В перекоти/поле, науково/фантастичний, біло/сніжний

Г вісімдесяти/річний, темно/зелений, жовто/гарячий

Ґ макро/економіка, сон/трава, машино/будівний

3.     Через дефіс треба писати кожне слово рядка

А пройди/світ, генерал/майор, прем’єр/міністр

Б слово/сполучення, хліб/сіль, штаб/квартира

В солоно/гіркий, кіно/стрічка, теле/репортаж

Г контр/атака, льон/довгунець, чар/зілля

Ґ екс/чемпіон, норд/вест, вагон/ресторан

4.     Через дефіс треба писати кожне слово рядка

А судово/медичний, лимонно/кислий, тьмяно/сірий

Б фізико/математичний, кисло/солодкий, сніжно/білий

В член/кореспондент, лікар/терапевт, супер/маркет

Г гідро/система, воєнно/стратегічний, плодово/ягідний

Ґ парково/лісовий, соціально/побутовий, поле/захисний

5.     Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступне слово).

Місяць і тепер парубком виходить (1) з/за гір, він і тепер (2) по/під (3) лісом/лісом котиться діжею з тістом. Лише (4) з/поза хмар (5) одна/друга зірочка приглядається до нас дитячими оченятами.

Через дефіс пишуться всі слова, окрім позначеного

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Ґ 5

НАПИСАННЯ  СЛІВ  ІНШОМОВНОГО  ПОХОДЖЕННЯ

Слід пам’ятати, що іншомовні слова пишемо за принципами української орфографії – фонетичним, морфологічним і традиційним.

Правопис голосних

            Літеру и пишемо за правилом «десятки» - після Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р, ДЖ (Де Ти З’їСи  Цю ЧаШу ЖиРу, ДЖо):

-          в основах слів (загальні назви) перед наступним приголосним (окрім й). динаміка, режим, ритм, шифр

-          у складних словах з першою частиною ди- дилема, дифтонг, дилогія

-          у префіксі анти- антибіотик, антициклон, антипод

-          після ц у словах, що починаються на деци- децибел, дециметр, децилітр

      У географічних назвах і прізвищах:

    - після літер, що позначають шиплячі приголосні Алжир,    Вашингтон                        

     - які закінчуються на –ида, -ика Америка, Мексика

       В загальних назвах:

     - у словах, запозичених з тюркських мов кизил, кисет,кинджал

 Літеру і пишемо:

-          на початку слова інфляція, ідеал, інцидент

-          у кінці невідмінюваних слів шасі, жалюзі, журі

-          після префікса дез- дезінтеграція, дезінфекція

-          перед приголосними, що позначають голосні та й тіара, авіація

Літеру ї пишемо:

-          після голосних конвоїр, сюїта, круїз

-          у кінці власних назв (після голосного чи мякого приголосного) Гімалаї, де Віньї

Літеру е пишемо:

-          на початку слова енергія, екватор, епітет

-          після твердих приголосних декан, референдум

-          у кінці невідмінюваних слів турне, кашне

Правопис приголосних

подвоєння відбувається у випадку збігу однакових приголосних префікса й кореня ірраціональний, інновація

-         у загальних назвах подвоєння не відбувається  колектив, шосе, грип

винятки: брутто, нетто, булла, мадонна, тонна, манна

-         подвоєння відбувається у власних назвах: Апенніни, Бонн, Діккенс, Алла.

Вправа 1

На місці крапок поставте И, І або Ї і поясніть вживання.

Аж…отаж, А…да, аквар…ум, Балт…ка, Ч…лі, акме…зм, альтру…зм, аморт…зац…я, антагон…зм, Ф…л…ппіни, Т…бет, ант…б…от…к, ар…тм…я, ате…зм, афор…зм, Та…ті, Тавр…я, Тадж…к…стан, баст…он, беду…н, бук…н…ст, в…раж, вульгар…зм, геро…чний, С…ц…лія, Сард…нія, Пар…ж, д…в…з…он, ас…м…ляц…я, д…адема, …д…л…я, К…пр, Л…тва, Браз…л…я, …ндустр…ал…зац…я, …н…ц…ат…ва, Аргент…на, Австрал…я, К…пл….нг, …нту…ц…я, катол…ц…зм, к…пар…с, Ваш…нгтон, Баст…лія, Паган…н…, Б…рма, Д…дро.

Вправа 2

На місці крапок поставте И, І або Ї і поясніть вживання.

Кол…бр…, кол…з…я, кол…т, колокв…ум, кру…з, ма…с, С…нгапур, Т…ц…ан, Ток…о, мульт…пл….кац…я, нац….ст, пров…нц…альний, сю…та, такс…ст, такс…, ш…мпанзе, Шелл…, Х…рос…ма, Хем…нгуей, ш…фон, ш…хта, шк….пер, шов…н…зм, шт….фт, штат…в, Узбек…стан, Палест…на, Л…ван, Кр…т, Гр…нв…ч, аквамар…н, аз…мут, амб…ц…я, д…в…з…я, Гр…г, д…ктат, Алж…р, Антаркт…да, д…намізм, д…скр…м…нац….я, д…станц…я, …д…ома, Браз…л…я, Верг…л…й, інту…ц…я, л…міт, р…тор…ка, тар…ф…кац…я, ц…ркуляр, Гал…лей.

 Написання слів іншомовного походження.

1.     Літеру –и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

А такс…ст, реч…татив, Брат…слава

Б бр…танець, федерац…я, Пак…стан

В к…нджал, соц…аліст, Мадр…д

Г кос…нус, лог…ка, асоц…ація

Ґ пр…зидент, карат…ст, Ват…кан

2.     Літеру –и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

А т…нденція, каз…но, Аргент…на

Б ч…пси, сп…ртовий, Ваш…нгтон

В дез…нфекція, д…зель, кор…да

Г шн…цель, д…лема, ч…лійський

Ґ м…грень, коаліц…я, Мекс…ка

3.     Подвоєння літер на місці пропуску відбувається в усіх словах рядка

А Апол…он, ан…али, тон…а

Б Філіп…іни, одіс…ея, кол…егія

В От…ава, брут…о, артил…ерист

Г Лозан…а, колон…а, пан…а

Ґ Кас…абланка, пен…і, і…міграція

4.     Подвоєння літер на місці пропуску не відбувається в усіх словах рядка

А іп…одром, і…реальний, хоб…і

Б е…мігрант, тер…аса, інтермец…о

В ал…ергія, коміс…ія, Дік…енс

Г конт…революція, груп…а, шас…і

Ґ Рус…о, конфет…і, дис…идент

5.     Подвоєння літер на місці пропуску не відбувається в усіх словах рядка

А і…новація, а…нотація, рок…око

Б дол…ар, ас…ортимент, новел…а

В брут…о, бюл…етень, трас…а

Г груп…овий, шас…і, сюр…еалізм

Ґ гол…андець, мас…а, шо…се

6.     М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А магістрал…, асфал…т, пап…є-маше

Б барел…єф, рел…єфний, п…єса

В порт…єра, міл…ярдер, бал…зам

Г б…юлетень, грил…яж, конферанс…є

Ґ дос…є, мад…ярський, модел…єр

7.     М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А н…юанс, Пхен…ян, компан…йон

Б монпанс…є, біл…ярд, пас…янс

В модел…єр, бутон…єрка, н…юанс

Г конферанс…є, Н…ютон, мал…ярія

Ґ ател…є, кан…йон, кур…йоз

8.     М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А квінтил…йон, вол…єр, прес-пап…є

Б ал…фонс, гіл…йотина, сек…юриті

В Джул…єта, лос…йон. Р…юш

Г він…єтка, бракон…єр, пен…юар

Ґ кабал…єро, кал…ян, рез…юме

9.     Апостроф на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка

А дистриб…ютор, б…юджет, ін…єкція

Б кар…єра, ад…ютант, р…юкзак

В суб…єкт, Рив…єра, М…юллер

Г кон…юктивіт, миш…як, бар…єр

Інтерв…ю, прем…єр, п…юре

10.           Немає орфографічних помилок у варіанті

А за кілька миль від Бона

Б дивовижна архитектура Марокко

В віллу прикрашає статуя Афродіти

Г президентський палац у Талінні

Ґ античне й бароккове мистецтво

11.           Орфографічну помилку допущено в рядку

А експериментальний парашут

Б джинсовий піджак

В бразильський телесеріал

Г політика індустріалізації

Ґ дезинтеграційна ідеологія